3 властивості і психологічна характеристика типів темпераменту

3. Психологічна характеристика темпераменту

3. Психологічна характеристика темпераменту

У сучасній психології користуються гіппократівською класифікацією типів темпераменту: сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік. Розглянемо психологічну характеристику темпераментів:

1. Сангвінік — сильний, урівноважений, рухливий тип темпераменту. Такі люди — енергійні, комунікабельні, товариські, оптимісти, жартівники, відкриті, балакучі, жваві, безтурботні; з високим рівнем працездатності й витривалості (здатні багато працювати не стомлюючись). Їм притаманні гнучкість розуму, винахідливість, швидкий темп мовлення, швидкі рухи, швидке включення в роботу, багатство міміки й жестів, емоційність, лабільність. Сангвініки швидко звикають до нових вимог і обставин, без особливих зусиль набувають нових навичок. Високий рівень пластичності виявляється в мінливості почуттів, настроїв, інтересів, прагненні до зміни вражень. Невдачі й неприємності переживають порівняно легко. Водночас сангвініки не вирізняються глибиною та стійкістю почуттів, їм притаманна похапливість у роботі, вони не завжди дотримуються своєї обіцянки. Сангвінікам важливо виробляти посидючість, цілеспрямованість, дисциплінованість, постійність у стосунках з іншими людьми, стійкість інтересів, чіткості, уміння доводити справу до кінця.

2. Холерик — сильний, неврівноважений, рухливий тип темпераменту. Представники цього типу вирізняються високою реактивністю й активністю (реактивність переважає над активністю). Вони менш пластичні й більш інертні, ніж сангвініки. Товариські, виключно наполегливі та пристрасні в роботі. Швидкі, нетерплячі, нерідко неврівноважені, схильні до зміни настроїв, емоційних спалахів, при недостатній вихованості — запальні. Для холериків є характерними різкість і стрімкість рухів, сильна імпульсивність та яскравість емоційних переживань. Мова швидка, енергійна, супроводжується яскравою мімікою і жестами. Холерикам з їхньою яскраво вираженою схильністю до лідерства бажано навчитися досягати позитивності стосунків з оточуючими, контролювати власні емоційні стани, прагнення тиснути на інших і підкорювати їх собі.

3. Флегматик — сильний, врівноважений, малорухливий тип темпераменту. Характеризується порівняно низьким рівнем активності поведінки, ускладненням переключення уваги, уповільненістю й виваженістю дій, міміки і мовлення, рівністю, постійністю почуттів і настроїв. Емоції і свої душевні стани виражає у виняткових випадках (важко розсмішити й засмутити). Ці люди на вигляд спокійні, врівноважені, повільні і незворушні; пасивні, старанні, вдумливі, розмірені, миролюбиві. Довго приймають рішення, але виявляють наполегливість у виконанні справи. Вирізняються терплячістю, витримкою, самовладанням. Важко переключаються з одного виду діяльності на інший, відчувають складності в адаптації до нової обстановки. У спілкуванні — вибіркові, мова виважена, емоції скупі. Спостерігається слабкий емоційний відгук на зовнішні враження та переживання інших людей. Вади виховання можуть сприяти формуванню у флегматика таких негативних рис як млявість, збідненість і слабкість емоцій, схильність до виконання лише звичних дій. Працьовитим флегматикам доцільно розвивати емпатійність та комунікабельність.

4. Меланхолік — слабкий, неврівноважений, інертний тип темпераменту. Представникам цього типу властивий високий рівень чутливості і незначної реактивності. Це призводить до того, що найменший привід може викликати сльози або глибоко образити людину. Для меланхоліків характерна стриманість і приглушеність моторики та мовлення, замкнутість недовірливість, глибина і постійність почуттів, але слабкий їх зовнішній вияв. За умови неправильного виховання в меланхоліка можуть розвинутися такі негативні риси, як хвороблива емоційна вразливість, замкнутість, відчуженість, схильність до тяжких внутрішніх переживань. Меланхолікам з їхньою вдумливістю і підвищеною сензитивністю не варто поспішати включатися у види діяльності й спілкування, у яких є жорстка субординація. Варто уникати переоцінки авторитету інших. Необхідно формувати установку на позитив як у професійній діяльності, так і в особистому житті. Для розвитку контактності і комунікабельності — не уникати громадських доручень, брати участь у всіляких заходах.

Четверо друзів — Холерик, Сангвінік, Флегматик, Меланхолік — запізнилися в театр. Як вони будуть поводитися в такій ситуації?

Холерик розпочне суперечку з білетером, прагнучи проникнути в партер на своє місце. Стверджуватиме, що годинник в театрі поспішає, що нікому не заважає і, можливо, спробує відтіснити білетера, щоб прорватися до зали.

Сангвінік відразу може оцінити ситуацію, зрозуміє, що в партер його не пустять і побіжить вгору по сходинках до найближчого ярусу.

Флегматик, побачивши, що до зали не впускають, ймовірно розмірковуватиме так: «Перша дія завжди не цікава, актори ще не ввійшли в роль. Піду краще в буфет, вип’ю кави, а потім спокійно додивлюсь спектакль. Не бігти ж мені, як на пожежу, за сангвініком? Це зовсім не для мене».

Меланхолік може подумати про себе таке: «Мені як завжди не щастить. Нарешті вибрався в театр — і така прикрість!? Не знаю, коли я ще відважусь на такий крок», — і поїде додому.

Варто зазначити, що представники «чистих» типів темпераментів зустрічаються не часто. Переважна більшість людей поєднують у собі окремі риси певного типу темпераменту з деякими рисами іншого. Також потрібно зазначити, що темперамент не визначає здібності й обдарованість людини. Свідченням цього є той факт, що талановитими представниками різних типів темпераментів були: Пушкін, Суворов (холерики); Герцен (сангвінік); Гоголь (меланхолік); Крилов, Кутузов (флегматики).

Читайте также

Общая характеристика

Общая характеристика Луна является пассивно-негативным психологическим типом. Это единственный тип с подобным сочетанием двух основных характеристик. Направленность его внимания на пассивное начало показывает, что этот тип воспринимает внешний мир как нечто такое,

Общая характеристика

Общая характеристика Тип Меркурий активен по взаимодействию и негативен по восприятию. Его активная природа выражается как во внутреннем взгляде на жизнь, так и во внешних проявлениях. Он обладает отличной реакцией и способностью мгновенно адаптироваться к изменениям.

Общая характеристика

Общая характеристика Тип Сатурна – активно-позитивный. Он самый заметный из всех типов. Его отличают отменные организаторские способности. Позитивность типа Сатурн – это внутренняя позитивность. Она проявляется в виде безграничной уверенности в себе, а также в

Общая характеристика

Общая характеристика Этот смешанный тип сочетает в себе черты активно-негативного типа Меркурий и активно-позитивного типа Сатурн. Поэтому помимо меркурианской опрятности, властности, желания быть на виду, нетерпения, быстроты восприятия, трезвого расчета и хитрости у

Общая характеристика

Общая характеристика Юпитер – это пассивно-позитивный тип. Позитивность этого типа очевидна. У него прекрасное чувство юмора. Он добродушен, приветлив, общителен и всегда находит нужные слова, когда требуется подбодрить или поддержать кого-либо. Тип Юпитер во всем

Общая характеристика

Общая характеристика Как и любой другой смешанный тип, тип Юпитер-Луна сочетает в себе качества двух чистых (классических) типов – пассивно-позитивного типа Юпитер и пассивно-негативного типа Луна. Тип Юпитер-Луна склонен быть консервативным в одежде и формальным в

Характеристика детей

Характеристика детей Курс коррекционных занятий был проведен с учащимися 1-го класса, обучающихся по программе 1-4-го классов в условиях детского сада с целью обеспечения плавного перехода к школьному обучению. На основании наблюдений учителя и нейропсихолога за учебной

2. Фізіологічні основи темпераменту

2. Фізіологічні основи темпераменту У 20–30 роках ХХ століття І.П. Павловим було сформульовано положення про типи вищої нервової діяльності як основи темпераменту. Згідно з цим підходом, фундаментальними властивостями нервових процесів, які визначають у сукупності

4. Головні властивості темпераменту

4. Головні властивості темпераменту Темперамент як динамічна характеристика психічної діяльності особистості має свої властивості, які позитивно або негативно впливають на її поведінку. Розрізняють такі головні властивості темпераменту:Активність — міра

6. Вплив темпераменту на діяльність людини

6. Вплив темпераменту на діяльність людини Будь-яка діяльність передбачає певні вимоги до психічних якостей людини. Одні професії вимагають неабиякої уважності, інші — швидкої реакції на зміну обставин або гнучкого мислення. Ці вимоги не можна змінити за бажанням, вони

Дослідження типу темпераменту

Дослідження типу темпераменту Мета дослідження: визначення рівня екстраверсії, емоційної стійкості і типу темпераменту.Матеріали та обладнання: тест-опитувальник Г. Айзенка з 57 запитань, бланк для відповідей, ручка або олівець.Процедура дослідженняДослідження типу

3. Психологічна структура особистості

3. Психологічна структура особистості До розгляду структури особистості існують різні підходи.Згідно з концепцією персоналізації А. Петровського, у структурі особистості можна виокремити три складові:1) внутрішньоіндивідна (інтеріндивідна) підсистема, що представлена

Источник

Типи темпераменту.

Поняття про темперамент, типи вищої нервової діяльності як природна основа темпераменту, типи темпераментів та їх психологічна характеристика. Взаємозв’язок темпераменту та інших властивостей особистості.

До простих вольових дійвідносяться ті, при яких людина без коливань йде до поставленої мети. Їй цілком зрозуміло як і яким чином вона буде діяти, щоб досягти потрібних результатів. Для простої вольової дії характерним є те, що вибір мети, прийняття рішення про виконання дії певним способом відбувається без боротьби мотивів.

ЕМПАТІЯ – процес співпереживання, включення в емоційний стан іншої людини, здатність зрозуміти її переживання. Вираження почуттів, що проявляються в той чи іншій формі називають – ЕКСПРЕСІЄЮ.

Поняття про емоції та почуття, їх види, емоційні стани, емоційні особливості і властивості особистості. Воля, вольові властивості людини, характеристика вольових рис, аналіз складної вольової дії.

Емоції – вибіркове і стійке ставлення індивіда до певних предметів і явищ довколишнього світу, відображення смислу предметів, що породжуються їх відношенням до потреб. ЕМОЦІЇ – реакції людини і тварини на взаємодію внутрішніх і зовнішніх подразників які мають яскраву суб’єктивне забарвлення.

Бувають астенічні та стенічні, а також позитивні і негативні.

Астенічні – переживання які знижують активність особистості.

Стенічні – переживання які підвищують активність особистості.

Класифікації емоцій

1. ВЛАСНЕ ЕМОЦІЇ виявляють оцінювальне ставлення до актуальних чи можливих ситуацій, сигналізують про смисл подій, які ще не настали або відійшли в минуле, тому часто виникають у зв’язку з образами пережитих чи уявних ситуацій. (наприклад: інтерес, хвилювання, радість, здивування, горе, гнів, огида, зневага, страх, сором, провина)

2. НАСТРІЙ – емоційний стан, що на певний час зафарбовує стосунки індивіда з дійсністю.

3. АФЕКТ – дуже сильні, бурхливий і відносно не тривалий емоційний стан що виникає коли людина нездатна найти вихід з надзвичайної і несподіваної ситуації. Переживаючи афект, індивід може поводити себе в супереч соціальним нормам, втрачає контроль над своїми діями.

4. ПРИСТРАСТІ – сильні й тривалі емоції що на певний час забарвлюють життя індивіда, істотно позначаються на спрямованості й динаміці його діяльності. Виявляється у зосередженості на якомусь предметі, який в цей час затіняє всі інші спонуки діяльності. Предметом пристрасті є інша людина, але не може бути бездушний об’єкт чи якась ідея.

5. СТРЕС – емоційний стан який виникає в ситуації що порушує уставлений перебіг життєвих подій. Полягає у неспецифічній реакції арготизму на вимоги які до нього висуваються. Поділяється на інформаційний та емоційний стреси.

6. ДИПРЕСІЯ – поганий настрій, що пов’язаний зі зниженням спонукання, загальмованістю дій.

7. ФРУСТРАЦІЯ – негативний емоційний стан, що супроводжується усвідомленням неможливості досягти поставленої мети. Виникає в ситуаціях, перешкоджають реалізації лінії життя індивіда. Сигналізує про інтенсивність його негативного ставлення до причин, які породили таку ситуацію.

8. ПОЧУТТЯ – характеризують розмаїття емоційного життя то залежно від їх предмета поділяються на моральні, інтелектуальні, естетичні та практичні.

Моральні – відбивають ставлення індивіда до інших людей, суспільства та самого себе.

Інтелектуальні – виникають у зв’язку з пізнавальною діяльністю, спрямованою на теоретичне освоєння дійсності.

Естетичні – сприймання оточення з погляду уявлень про прекрасне або огидне. До естетичних почуттів належать: почуття комічного, гумору, трагічного та іронії.

Практичні – пов’язані з діяльністю особистості.

ФУНКЦІЇ:

— Сигнальна – виражається в тому, що переживання виникають і змінюються у зв’язку зі змінами які відбуваються в навколишньому середовищу чи організмі людини;

— Регулятивна – виражаються в тому, що стійкі переживання спрямовують нашу поведінку, підтримують її, змушують долати перешкоди, які зустрічаються на шляху.

Властивості емоційних явищ:

Якість (модальність) емоційних явищ характеризується їх змістом і сигналізує про особливості ставлення індивіда до тих чи тих явищ дійсності.

Динаміка перебігу має закономірний вигляд і визначається особливостями емоційних явищ, кожне з яких має власну логіку розвитку і згасання.

Амбівалентність емоційних явищ має місце при одночасному переживанні індивідом емоцій, які мають полярні характеристики. Це приємне і неприємне, радість і сум, любов і ненависть, тобто емоції, які спричиняються складними й неоднозначними життєвими подіями.

Полярність вказує на можливість зміни будь-якої емоції на її протилежність.

Активність (від лат. activus — діяльний, дійовий) — здатність емоцій стенічним (підсилювальним) або астенічним (пригнічувальним) чином впливати на діяльність.

Інтенсивність (від лат. intensio — напруження, посилення) — властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища. Діапазон цієї властивості значний: від легкого хвилювання до пристрасті.

Глибина емоційних явищ залежить від того, чи викликана вона пересічними, чи життєво важливими подіями, а також від того, в якому зв’язку між собою перебувають ці явища. «Ненависть збільшується внаслідок взаємної ненависті і, навпаки, може бути знищена любов’ю»

Тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування. Це залежить від особливостей предмета, який їх викликає, а також від інтелекту та способу життя індивіда.

Воля є свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, пов’язане з подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод.

Воляяк характеристика свідомості і діяльності виникла разом з появою суспільства, трудової діяльності.

Воля є важливим компонентом психіки людини,вонаневід’ємно пов’язана з пізнавальними мотивами і емоційними процесами.

Воляпотрібна при виборі мети, прийнятті рішення, дії, подоланні перешкод. Подолання перешкоди вимагає вольового зусилля– особливого стану нервово-психологічного напруження,яке мобілізує фізичні, інтелектуальні і моральні сили людини.

Воля проявляється як впевненість людини в своїх діях, як рішучість зробити той вчинок, який сама людина вважає доцільним і потрібним в конкретній ситуації.

«Свобода волі означає здібність приймати рішення зі знанням справи».

Потреба сильної волі збільшується при наявності:

1.важких ситуацій, «важкого світу»;

2.складного, суперечливого внутрішнього світу в самій людині.

Виконуючи різні види діяльності, долаючи при цьому зовнішні і внутрішні перешкоди людина виробляє в собі вольові властивості: цілеспрямованість, рішучість, самостійність, ініціативність, стійкість, витримку, дисциплінованість, мужність.

Вольові дії, як і вся психічна діяльність, пов’язані з функціонуванням мозку. Важливу роль при вольових діях виконують лобні долі мозку. Це відбувається зіставленням досягнутого кожен раз результату з попередньо складеною програмою цілі. Травмування лобних долей призводить до абулії —хворобливого безвілля.

Вольова діяльність завжди складається з певних вольових дій, в яких містяться всі признаки і якості волі. Вольові дії бувають простими і складними.

В складній вольовій дії виділяють наступні етапи:

1. усвідомлення мети і прагнення її досягти;

2. усвідомлення ряду можливостей досягнення мети;

3. поява мотивів, які стверджують чи заперечують ці можливості;

4. боротьба мотивів і вибір;

5. прийняття однієї з можливостей в якості рішення;

6. виконання прийнятого рішення;

7.подолання зовнішніх перешкод при виконанні прийнятого рішення і досягнення поставленої мети.

Темперамент – це ті вроджені особливості людини, які обумовлюють динамічні характеристики інтенсивності і швидкості реагування, ступені емоційного збудження і врівноваженості, особливості пристосування до оточуючого середовища.

Темперамент – це характеристика людини з боку динамічних особливостей її психічної діяльності,тобто, темпу, швидкості,ритму, інтенсивності діяльності психічних процесів і станів, ступені емоційності.

Нема кращих чи гірших темпераментів – кожен з них має свої позитивні боки, тому головні зусилля повинно спрямовувати не на перероблення темпераменту (що неможливо внаслідок його уродженості), а на розумне використання його позитивних якостей і нівелювання негативних граней.

Темперамент в перекладі з латинського – суміш, сорозмірність. Стародавній опис темпераментів належить Гіппократу (4 рідини в тілі людини – кров, жовч, флегма, чорна жовч).

Павлов І.П. – звернув увагу на залежність темпераменту від типу нервової системи. Він показав, що два основних нервових процеси – збудження і гальмування – відображають діяльність головного мозку. Від народження вони у всіх різні: за силою, взаємною врівноваженістю, рухомістю.

В залежності від цих властивостей нервової системиПавлов виділив основні типи вищої нервової діяльності:

1.«нестримний»(сильний, рухомий, неврівноважений);

2.«жвавий»(сильний, рухомий, врівноважений);

3.«спокійний»(сильний, врівноважений, інертний);

4.«слабкий»(слабкий, неврівноважений, малорухомий).

Типологія темпераментів стає практично корисною тому, що за її допомогою можна передбачити поведінку людей з певними темпераментами в конкретних життєвих ситуаціях.

1.Холерик– людина, нервова система якої визначається переважанням збудження над гальмуванням – реагує швидко, часто необмірковано, не встигає загальмувати, стриматись, проявляє нетерплячість, поривчатість, різкість рухів, запальність, неприборканість, нестриманість. Неврівноваженість його нервової системи визначає циклічність в зміні активності і бадьорості. З’являється роздратованість, поганий настрій, занепад духу і в’ялість. Нерівність поведінки і самопочуття, конфліктність.

2. Сангвінік– сильна, врівноважена, рухлива нервова система, велика швидкість реакції, вчинки обмірковані, висока опірність (рос. — сопротивляемость) труднощам життя, мінливість почуттів, прихильностей, інтересів, поглядів, висока ступінь пристосування до нових умов. Комунікабельна людина, легко сходиться з новими людьми. Не відрізняється постійністю спілкування і прихильностей. Продуктивним стає тільки при інтересі.

3.Флегматик–сильна, врівноважена, але інертна нервова система. Людина реагує повільно, небагатомовна, емоції проявляються сповільнено (важко розсердити чи розвеселити); високо працьовита, добра опірність сильним та довготривалим подразникам, труднощам, але не здібна швидко реагувати в ситуаціях, що виникають раптово. Настрій стабільний, рівний.

4. Меланхолік – слабка нервова система, підвищена чутливість навіть до незначних подразників, в стресових ситуаціях погіршуються результати діяльності. Швидка втомлюваність, падіння працьовитості. Настрій мінливий.

Мал..1. Додаткові типи темпераменту (Е.Кречмер)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Источник

|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 4. ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВІ, ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ.	|